- уточнювати
- [уто/чн'уватие]
-н'уйу, -н'уйеиш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
уточнювати
Смотреть что такое "уточнювати" в других словарях:
уточнювати — юю, юєш і уточня/ти, я/ю, я/єш, недок., уточни/ти, ню/, ни/ш, док. 1) перех.Робити точнішим, надавати більшої точності чому небудь. || Зіставляючи з чимсь, перевіряти точність чого небудь, відповідність чомусь і т. ін.; установлювати, з ясовувати … Український тлумачний словник
уточнювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виправляти — я/ю, я/єш, недок., ви/правити, влю, виш; мн. ви/правлять; док., перех. 1) Робити прямим, рівним і т. ін. що небудь нерівне, зігнуте тощо; розправляти. 2) Усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним, таким, який відповідає певним вимогам. ||… … Український тлумачний словник
виправлятися — я/юся, я/єшся, недок., ви/правитися, влюся, вишся; мн. ви/правляться; док. 1) Розгинаючись, робитися прямим, рівним; розправлятися. 2) Поправляти, уточнювати свій вислів, що небудь сказане. 3) Позбуваючись вад, перевиховуючись, робитися кращим.… … Український тлумачний словник
і — I невідм., с. Дванадцята літера українського алфавіту на позначення голосного звука і . •• Ста/вити (поста/вити) кра/пку (крапки/) над і а) уточнювати сказане, не залишати нічого недомовленим; б) доводити до логічного завершення. II 1. (й), спол … Український тлумачний словник
підправляти — я/ю, я/єш, недок., підпра/вити, влю, виш; мн. підпра/влять; док., перех. 1) Усуваючи незначні неполадки, пошкодження в чому небудь, робити придатним для користування, лагодити. 2) Усувати окремі недоробки, помилки і т. ін., вдосконалюючи що… … Український тлумачний словник
поновлювати — юю, юєш і поновля/ти, я/ю, я/єш, недок., понови/ти, новлю/, но/виш; мн. поно/влять; док., перех. 1) Відбудовувати, ремонтувати, надавати нового вигляду чому небудь. || Доповнюючи, відтворювати потрібну кількість чогось. || Доповнюючи, уточнювати… … Український тлумачний словник
поправляти — я/ю, я/єш, недок., попра/вити, влю, виш; мн. попра/влять; док., перех. 1) Надавати чому небудь потрібного, правильного положення. || Надавати належного вигляду чому небудь розкиданому, зім ятому, заплутаному; усувати безладдя. || Класти що небудь … Український тлумачний словник
поправлятися — я/юся, я/єшся, недок., попра/витися, влюся, вишся; мн. попра/вляться; док. 1) Змінюючи позу, влаштовуватися зручніше. || Поправляти на собі одежу, зачіску і т. ін. 2) Уточнювати або виправляти сказане. 3) перев. док. Змінити свій характер,… … Український тлумачний словник
промацувати — ую, уєш, недок., прома/цати, аю, аєш, док., перех. 1) Мацаючи, виявляти що небудь; перевіряти, досліджувати щось на дотик. || Відчувати що небудь на дотик. 2) також без додатка, перен., розм. Спостерігаючи, уважно придивляючись, створювати думку … Український тлумачний словник
